Передумови і перспективи розвитку туристичних зв`язків Білорусі та Україні

Курсова робота з курсу

"Географія міжнародного туризму, в тому числі Білорусі"

Виконала:

Студентка 3-го курсу

відділення МТ Баханцова А.А.

Керівник:

Кандидат географічних наук,

доцент Решетніков Д.Г.

Мінськ 2010

Зміст

Введення

Глава 1 Фактори розвитку туристичних зв'язків Білорусі та Україні

1.1 Географічне сусідство

1.2 Загальна культурно-історичну спадщину

1.3 Туристичний потенціал Білорусі та Україні

Глава 2. Динаміка і структура туристичних потоків Білорусі та Україні

2.1 Динаміка і структура в'їзного туристичного потоку Україні

2.2 Динаміка і структура в'їзного туристичного потоку Білорусі

2.3 Регіональна структура туристичних потоків

Глава 3. Рекомендації щодо активізації туристичних зв'язків Білорусі

3.1 Сучасний стан міжнародного співробітництва Республіки Білорусь у сфері туризму

3.2 Заходи щодо розвитку туристичних зв'язків у рамках СНД

Висновок

Список використаних джерел

Введення

Сьогодні Білорусь і Україну дві суверенні держави, об'єднані тисячолітньою історією. Білорусь і України входили до складу держави, яка в різний час називалася Київська Русь, Річ Посполита, Російська імперія, Радянський Союз. Пронісши крізь століття спільність культури і мови, сьогодні народи Білорусі та Україні зберігають загальне духовну та культурну спадщину. Білоруська, російська й українська мови вийшли з єдиного давньоруського мови і сьогодні між трьома державами відсутній мовний бар'єр.

Також між Білоруссю та Україною відсутні митні бар'єри. Для громадян Білорусі, так само як і для інших громадян СНД, в'їзд в Україні є безвізовим. На всій протяжності білорусько-українського кордону працюють митні пункти міжнародного, міждержавного та місцевого значення.

Республіка Білорусь - внутрішньоконтинентальних країна, одна з 37 країн світу, які не мають прямого виходу до моря. Однак цей недолік компенсується можливістю використання морських портів сусідніх держав, у тому числі і Україна.

Ці фактори роблять сприятливий вплив на розвиток туристичних зв'язків Білорусі та Україні. Це показує статистика. Кількість білоруських туристів у в'їзному туристичному потоці Україні за 2000-2009 роки збільшилася з 1,24 млн. до 3,40 млн. чоловік. І ця цифра невпинно зростає. Що стосується туристичного потоку з України до Білорусі, то кількість українських громадян, які прибули в нашу країну в 2009 році, склало 1,5 млн. чоловік.

У своїй роботі я досліджую сьогоднішній стан і перспективи розвитку туристичних зв'язків Білорусі та Україні.

Глава 1 Фактори розвитку туристичних зв'язків Білорусі та Україні

1.1 Географічне сусідство

В даний час Республіка Білорусь межує з п'ятьма державами: Польщею, Литвою, Латвією, Росією та Україною. Загальна протяжність державного кордону Білорусі становить 3614 км. [1] Найпівденніша кордон Білорусії - це кордон з України. Її довжина становить 1084 км. [1] Статус державного кордону з України надано постановою Верховної Ради Республіки Білорусь від 11 червня 1993 року, однак є міжнародні договори між Білоруссю та Україною, в яких вони взаємно визнають територіальну цілісність в існуючих кордонах.

На всій протяжності білорусько-українського кордону працюють 12 митних пунктів пропуску автомобільних транспортних засобів. [3] До них відносяться митні пункти міжнародного, міждержавного та місцевого значення:

• Веселівка (Гомельська область, Добрушського район)

• Нова Гута (Гомельська область, Гомельський район)

• Комарин (Гомельська область, Брагінський район)

• Олександрівка (Гомельська область, Наровлянський район)

• Нова Рудня (Гомельська область, Єльський район)

• Глушкевичі (Гомельська область, Єльський район)

• Верхній Теребежов (Брестська область, Столінський район)

• Невель (Брестська область, Пінський район)

• Мохро (Брестська область, Пінський район)

• Мокрани (Брестська область, Малоритський район)

• Олтуш (Брестська область, Малоритський район)

• Томашівка (Брестська область, Брестський район)

Також функціонують 5 залізничних пунктів митного пропуску: [4]

• Хотислав (Брестська область, Малоритський район)

• Горинь (Брестська область, Столінський район)

• Словечно (Гомельська область, Столінський район)

• Терюха (Гомельська область, Гомельський район)

• Терехівка (Гомельська область, Добрушського район)

Для громадян Білорусі, так само як і для громадян СНД, в'їзд в Україні є безвізовим. Безвізові поїздки двох країн регулюються договором від 1992 года.12 червня 2009 року в це угоди були внесені уточнення, згідно з якими, туристи Україні та Білорусі мають право перебувати без реєстрації до 90 днів протягом 180 днів з дня першого в'їзду. Громадяни держав - учасників угоди звільняються від реєстрації в компетентних органах строком до 30 днів з дня в'їзду за наявності у них міграційної картки. [2]

В даний час порядок проходження кордону з України регулюється договором між Республікою Білорусь і Україною про дружбу, добросусідство і співробітництво від 17 липня 1995 року. [1] Громадянам Білорусі, які перетинають український кордон, необхідно мати при собі наступні документи: "внутрішній", або службовий паспорт та медичну страховку. Також автотуристам обов'язкова наявність чинного на території України договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. [5]

1.2 Загальна культурно-історичну спадщину

1020 років тому в Києві відбулося хрещення Русі, з якого почалося становлення давньоруського народу, що став стрижнем східнослов'янської цивілізації. За більш ніж тисячолітню історію території Білорусі та України входили до складу держави, яка в різний час називалася Київська Русь, Річ Посполита, Російська імперія, Радянський Союз. Пронісши крізь століття спільність культури і мови, сьогодні народи Білорусі та Україні зберігають загальне духовну та культурну спадщину.

До загального історичної спадщини Київської Русі можна віднести Києво-Печерський монастир, на довгий час став одним з головних духовних і культурних центрів Руської землі, Софійський собор у Києві, Софійський собор у Полоцьку. Полоцька Софія була сестрою і, в деякому розумінні, суперницею собору в Києві. [6]

За часів Речі Посполитої на території Білорусі в значних містах були відкриті єзуїтські колегіуми, деякі з них збереглися до наших днів. У XV столітті жив і творив Франциск Скорина, який заснував першу в Білорусі друкарню. У цей період активізувалася діяльність православної церкви, була здійснена спроба об'єднати православну церкву з католицькою для досягнення церковної єдності. У літературі й мистецтві виникають нові жанри, починає формуватися і новий художній стиль - бароко. [7, с.89]

В кінці XVI - початку XVII ст. одні й ті ж церковні та освітні діячі працювали в українських та білорусько-литовських культурних осередках. Це такі поети і письменники як Андрій Римша, Мелетій Смотрицький, Стефан і Лаврентій Зизаній, Спиридон Соболь. Їх твори органічно належать як української, так і білоруською, культурі. [7, с.93]

Білоруська, російська й українська мови, вийшли з єдиного давньоруського мови, але з середини дев'яностих мовні шляхом Білорусі та Україні розійшлися. Однак на сьогоднішній день російська мова не менш уживаний для середнього білоруса та українця, ніж мови білоруський і український відповідно. Більше того, участь цих двох народів у створенні російської мови, російської літератури важко переоцінити. Слід розуміти, що як російська література, так і російська мова були інтегральними, включаючи в себе все саме значне з культурної спадщини трьох народів, трьох гілок одного народу, як вважали тоді.

Історичні зв'язки Білорусі та Україні є сьогодні тим фундаментом, на якому повинні будуватися міждержавні відносини, взаємодія між інститутами громадянського суспільства і діловими колами. Загальна тисячолітня історія міст, культурні та духовні цінності є відмінними передумовами для розвитку екскурсійного, подієвого туризму.

1.3 Туристичний потенціал Білорусі та Україні

Розвиток туризму в будь-якій країні, регіоні залежить від цілого комплексу чинників, умов і ресурсів. Білорусь має багатий природним потенціалом для розвитку туризму: великими, добре збереглися лісовими, лісо-озерними, лесоречнимі природними комплексами. До них також можна віднести пам'ятники природи, різноманітний рослинний і тваринний світ, природні лікувальні ресурси (лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі, сапропелі). У Білорусі є прекрасні мисливські та рибальські угіддя, тварини ландшафти з умовами для організації пішохідних, кінних, велосипедних, водних (човнових, теплохідних, байдаркових, вітрильних) туристських походів, відпочинку та оздоровлення в природному середовищі.

Найбільшу цінність для розвитку туризму серед природних територій та об'єктів Білорусі, в тому числі іноземного, представляють:

• існуючі національні парки - "Біловезька пуща", "Браславські озера", "Нарочанскій", "Прип'ятський"

• проектовані національні парки - "Логойський", "Біла Русь", "Свислочському-Березинський", "Суразький"

• заповідники й заказники республіканського значення - "Березинський біосферний заповідник", заказники "Налибокська пуща", "Блакитні озера", "Світязянського", "Буда-Кошельово", "Мозирський яри"

• мисливські господарства - "Браславські", "Россонського". "Глубоцькому", "Озерське", "Островецькому", "принеманського", "Логойськ", "Столбцовського". "Кобринського", "Пружанського", "Телеханское"

Туризмо-що виробляє ресурс нашої країни оцінюється експертами СОТ вище середнього. У Білорусі виробляються основні складові, здатні забезпечувати обслуговування та прийом міжнародних туристів.

Туристичний потенціал України також не викликає сумнівів. У розпорядженні цієї країни є 27 заповідників і національних парків загальною площею 768,5 тис. га, які належать до особливо охоронюваним природним територіям. Заповідник створено у всіх природних зонах України:

• "Розточчя" (Львівська область)

• "Поліський" (Житомирська область)

• Канівський (Черкаська область)

• "Ялтинський" і "Мис Мартьян" (у гірських областях Криму і Карпат)

• "Чорноморський" (Херсонська область)

• "Дунайські плавні" (Одеська область)

На території України є багатющі рекреаційні ресурси, що є основою для організації санаторно-курортного лікування, масового відпочинку і туризму: бальнеологічні (запаси мінеральних вод), бальнеогрязьові (запаси грязей), фітолікувальні (масиви лісових і паркових насаджень), ландшафтні. Дуже цінні в лікувальному відношенні мінеральні води відомі в Закарпатті, Прикарпатті та Криму. На їх базі функціонує велика кількість лікувальних закладів. Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце займають гори. Гірничо-рекреаційні ресурси зосереджені в Карпатах, для яких характерні вологий теплий клімат, виражена вертикальна зональність, значна лісистість, наявність сприятливих перепадів висот для організації гірськолижних спусків та лижних полів, гірських долин.

Не поступаються Українським Карпатам Кримські гори, хоча умов для організацій зимових видів відпочинку тут менше. На Південному березі Криму надзвичайно сприятливі умови для розвитку літніх видів відпочинку. Тривалість сприятливого періоду для відпочинку досягає тут 180 днів на рік. Комфортні умови для відпочинку та туризму існують тут не тільки влітку, а й на початку осені, і в другій половині весни.

Пляжні ресурси зосереджені також у приморських територіях Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей. Для рекреації можна використовувати близько 1500 км морського берега.

Глава 2. Динаміка і структура туристичних потоків Білорусі та Україні

2.1 Динаміка і структура в'їзного туристичного потоку Україні

Туризм є однією з високоприбуткових і динамічно розвиваються галузей економіки. Туризм надає стимулюючу дію на функціонування ключових секторів економіки: транспорт, зв'язок, торгівлю, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів масового споживання. Крім того, розвиток туризму забезпечує створення додаткових робочих місць, поліпшення інвестиційного клімату, активізацію підприємницької діяльності.

За прогнозами Всесвітньої туристської організації у ХХІ столітті очікується туристичний бум: кількість подорожуючих в світі до 2020 року зросте до 1,6 мільярда людей на рік, а, значить, туристичних прибутків в 2,4 рази порівняно з 2000 роком. [8] України, перебудовуючи свою економіку на ринкових засадах, також потроху входить у світовий туристичний процес. Ця країна, має багаті природні ресурси і сприятливим кліматом, безцінними пам'ятками культури та історії, має всі підстави для успішного розвитку туристичної галузі.

З 2000 року в Україні спостерігається стійке зростання в'їзного туристичного потоку. [9] Цьому є кілька пояснень:

1. Скасування візового режиму для громадян Євросоюзу, США та Канади в 2005 році. Після цього кроку спостерігається щорічне збільшення прибуттів туристів з цих країн. [8]

2. Виділення коштів з Держбюджету для підтримки розвитку туризму, а також проведення активної кампанії щодо інформування широкої громадськості, як в Україну, так і за кордоном про туристичні та курортні можливості держави.

Щорічний приріст туристичного потоку в Україні становить приблизно 2-3 млн. чоловік. [9] Дані по динаміці туристичних прибуттів наведені в таблиці.

Таблиця 2.1 - Кількість іноземних громадян відвідали Україні у 2001-2009 рр.., Млн. чол. [9]

Стабільну частина туристичних прибуттів в Україні становлять туристи з Білорусі. Щороку їх кількість тільки збільшується, це можна побачити в таблиці, наведеній нижче:

Таблиця 2.2 - кількість білоруських громадян, які відвідали Україну в 2003-2009 рр.. [9]

Білоруські туристи подорожують із зовсім різними цілями: це як приватні поїздки до родичів, які проживають на території Україні, так і туристичні візити. Відсутність візового бар'єру між країнами дозволяє подорожувати кілька разів на рік. Білоруські туристи можуть відпочивати на морських узбережжях Україні, здійснювати екскурсійні тури, а також оправиться на навчання. У наведеній нижче таблиці відображено цільова структура туристичного потоку з Білорусі.

Таблиця 2.3 - Цільова структура туристичного потоку з Білорусі в Україні, тис. чол. [9]

Судячи за цими даними, найбільша кількість поїздок білоруси роблять з приватними цілями. Потрібно розуміти, що до приватних поїздок відносяться не тільки візити до родичів, шопінг і т.д., але й туристичні поїздки. У зв'язку з відсутністю мовних бар'єрів, громадяни Білорусі можуть самостійно бронювати готелі та здійснювати екскурсії, не звертаючись до туристичні агентства. Так само при відпочинку на узбережжі Україні багато туристів орендують житло у приватних осіб і, таким чином, не потрапляють в статистику туристичних прибуттів.

2.2 Динаміка і структура в'їзного туристичного потоку Білорусі

Новий етап розвитку туристичної сфери в Республіці Білорусь, що почався на початку 2000-х рр.., Характеризується орієнтацією на в'їзний туризм. Ця тенденція була закріплена в Національній програмі розвитку туризму, прийнятої в 2005 році. На даному етапі державою була зроблена ставка на залучення до Білорусі іноземних туристів і, тим самим здійснити доступ в країну додаткових джерел валюти.

На сьогоднішній день в Білорусі розширюється інфраструктура туризму, збільшуються міжнародні туристичні потоки, обсяг платних послуг населенню у сфері культури, туризму і відпочинку. Про це свідчать дані, наведені нижче у таблиці:

Таблиця 2.4 - Кількість організованих туристів, які прибули до Білорусі в період з 2000 по 2009 року [11, с.214]

Ці дані показують, що туризм Білорусі - це динамічна галузь економіки. Кількість туристичних прибуттів збільшилося в 1,5 рази з 2000 по 2009 року. Також ця таблиця показує, що світова фінансова криза не обійшла туристичну галузь Білорусі. В'їзний туристичний потік скоротився приблизно на 13%. [11, с.215]

Якщо говорити про кількість організованих українських туристів в структурі в'їзного туристичного потоку, то за даними Міністерства статистики Республіки Білорусь воно становить 1,9 тис. людей в 2007 році, 1,89 тис. чоловік в 2008 році і 2,4 тис. осіб у 2009 році. [12]

Діаграма 2.1 - Кількість організованих туристів з України, тис. чол.

У Білорусі прибуття іноземних громадян враховуються не тільки Міністерством статистики, але і Державним прикордонним комітетом. Дані цього відомства щодо в'їзного потоку виглядають наступним чином:

Таблиця 2.5 - Кількість прибуттів іноземних туристів в Білорусь [11, с.215]

Що стосується кількості громадян України, що в'їхали на територію Білорусі в 2009 році, то за даними Державного прикордонного комітету, воно склало 1,5 млн. чоловік. [13]

Як видно з наведених таблиць, відмінність показників Міністерства статистики та Державного прикордонного комітету разюче: з 1,5 млн. українських громадян, які в'їхали до Білорусі в 2009 році, лише 2,4 тис. осіб назвали туризм своєю метою. Цілком очевидно, що реальні масштаби туристського обміну Білорусі з України значно перевищують показники офіційної статистики міністерства. Таким чином, в результаті нерозвиненості національного статистичного апарату кількісний аналіз динаміки та структурних особливостей туристського обміну не може бути детально відображено. Але на сьогоднішній день ми можемо говорити про щорічне збільшення в'їзного туристичного потоку з України і про його лідируючої позиції в структурі в'їзного потоку до Республіки Білорусь.

2.3 Регіональна структура туристичних потоків

Структура цільового туристичного потоку з Білорусі в Україні показує, що найбільша кількість поїздок відбувається з туристичними і приватними цілями. Для аналізу регіональної структури туристичного потоку слід звернути увагу на актуальні пропозиції туристичних агентств Білорусі. За цими даними можна зробити висновок, що пріоритетними напрямками з різних видів туризму для громадян Білорусі, які в'їжджають в Україні, є:

В екскурсійному туризмі: [15]

• Київ. Столиця України, найстаріший місто з тисячолітньою історією і великою кількістю пам'яток історії та архітектури.

• Львів. Це місто - музей під відкритим небом. Вся стара частина міста занесена до списків світової спадщини ЮНЕСКО.

• Регіон Закарпатті (міста Ужгород та Мукачево). Одне з найцікавіших місць в Україні.

• Севастополь

• Чернігів

• Одеса

У рекреаційному туризмі: [15]

• Крим. Цей регіон має особливим кліматом, цілющим повітрям, безліччю готелів, пансіонатів, санаторіїв та дитячих оздоровчих таборів.

• Алушта. Природні ресурси регіону своєрідні і не поступаються Великій Ялті. Велика кількість сонця, свіже повітря, мальовничі гори - важливі складові Алуштинського побережжя.

• Ялта. Один з найпопулярніших курортів України, широко відомий у всьому світі. Розташовані навколо Ялти маленькі курортні містечка Місхор, Сімеїз, Гаспра, Партеніт, Гурзуф, Лівадія утворюють так звану Велику Ялту, що славиться своїми визначними пам'ятками.

• Алупка. Це містечко налічує 14 санаторіїв. Двісті років тут зціляють найтяжчі недуги - кістковий туберкульоз і хвороби легенів.

• Феодосія. Цілющі грязі, мінеральні води, сухий і спекотний клімат, багатий досвід медиків і сучасна техніка - все це відпочинок у Феодосії.

• Євпаторія - одне з найдавніших міст півдня України. Крім того, навколо Євпаторії розкидані численні лимани і солоні озера.

Якщо говорити про туристичну привабливість Білорусі, то потрібно сказати про те, що Білорусь - приваблива країна для всіх видів "зелених" подорожей. Білорусь привертає все більше і більше туристів своїм спокоєм, скромною, але красивою природою. Білорусь ідеально підходить для відпочинку тим, хто втомився від напруженого ритму життя, що вимагає великих душевних і фізичних сил.

Пріоритетними напрямками з різних видів туризму для громадян України, які в'їжджають до Білорусі, є:

В екскурсійному туризмі: [16]

• Мінськ

• Сіліч

• Мінськ - Дудутки - Брест - Брестська фортеця - Біловезька пуща

• Мінськ - Хатинь - Курган Слави - Раубічі - Світ - Несвіж

• Мінськ - Заславль - Сіліч - Логойщіна - Полоцьк

У рекреаційному туризмі: [17]

• Національний парк "Прип'ятський"

• Березинський біосферний заповідник

• Національний парк "Біловезька пуща"

• Національний парк "Браславські озера"

• Національний парк "Нарочанскій"

У сільському туризмі, який активно розвивається останнім часом, складно виділити найпопулярніші садиби. Білоруські сільські садиби унікальні і неповторні. Вони не завжди досконалі, але завжди індивідуальні. На сьогоднішній день більше 50 сільських садиб вже приймають туристів. Вони все нескінченно різні: старовинні, сучасні, комфортні і спартанські.

Лікувально-оздоровчий туризм Білорусі має великий потенціал, в кожній області країни знаходиться велика кількість санаторіїв з різними профілями лікуваннями. Цей вид відпочинку досить популярний серед туристів з України та Росії.

Глава 3. Рекомендації щодо активізації туристичних зв'язків Білорусі

3.1 Сучасний стан міжнародного співробітництва Республіки Білорусь у сфері туризму

Білорусь активно розширює міжнародні зв'язки у сфері туризму на основі двосторонньої співпраці. На даний момент республікою підписані більше 20 міжурядових та міжвідомчих угод в галузі туризму. Частина з них спеціалізується безпосередньо на питаннях розширення співпраці в галузі туризму, інші ж передбачають активізацію взаємодії за різними напрямками, включаючи туристську сферу. Білорусь підписала угоди про співробітництво в галузі туризму з Індією, Росією, Польщею, Туреччиною, Кіпром, Сирією, Югославією, Вірменією, Латвією, Киргизією, Таджикистаном, Литвою, Молдовою, Азербайджаном, Ліваном.

У рамках міждержавного співробітництва Республіки Білорусь у сфері туризму пріоритетними напрямками повинні стати: [18]

• розробка транскордонних маршрутів c сусідніми регіонами Росії, України, Литви, Латвії, Естонії;

• використання спільності історії та культури Білорусі та сусідніх країн: Польщі, Литви, Росії, Україні для організації турів по місцях важливих історичних подій і діяльності видатних історичних особистостей цих народів. Наприклад, по місцях А. Міцкевича, М. Огінського, І. Домейко, Т. Костюшка

• організація "ностальгічних" турів для вихідців з Білорусі та їх нащадків, які проживають в інших країнах, в першу чергу в Литві, Латвії, Польщі, України, Ізраїлі і т.д.

• просування туристських можливостей регіонів при проведенні міжнародних музичних фестивалів (в тому числі міжнародних фестивалів мистецтв "Слов'янський базар", "Золотий шлягер", "Сожскій хоровод")

• розвиток спільно з Польщею, Росією, Україна туристської інфраструктури вздовж міжнародного транспортного коридору № 2 Париж-Берлін-Варшава-Брест-Мінськ-Москва, а також підвищення якості придорожнього сервісу вздовж автомагістралі Санкт-Петербург-Одеса-Москва-Варшава

• ефективне використання водних систем Серпневого каналу, каналу Огінського, Дніпро-Бузького каналу з наступною розробкою транскордонних водних туристських маршрутів, що з'єднують Білорусь з Польщею, Литвою, Україною і Росією;

• реалізація спільних проектів, спрямованих на посилення природоохоронного потенціалу в регіоні Біловезькій пущі, введення в дію пішохідного переходу для туристів на території Біловезької пущі.

3.2 Заходи щодо розвитку туристичних зв'язків у рамках СНД

Велике значення Білорусь надає міждержавного співробітництва в галузі туризму в рамках Співдружності Незалежних Держав. На жаль, в останні роки тут спостерігається значне зниження активності країн СНД. Про це свідчить той факт, що за період з 2002 по 2006 р. Не було жодного засідання Міждержавної ради з туризму країн СНД. Крім того, рішення, що приймаються цим органом, носять більшою мірою рекомендаційний характер. Необхідні не тільки розробка конкретних заходів щодо виконання рішень Ради, а й чіткий механізм їх реалізації і контролю.

Слід зазначити, що на сьогоднішній день не всі статті Угоди про співробітництво в галузі туризму від 23 грудня 1993 р., на підставі якого і була створена Рада з туризму країн СНД, реалізовані повною мірою. [19] Так, все ще не сформована єдина інформаційна мережа туризму держав - учасниць Угоди, не відновлені раніше були і не відкриті нові туристські маршрути, недостатньо активно ведеться робота щодо спрощення прикордонних, митних формальностей, забезпечення особистої безпеки туристів, розробці міждержавних програм і проектів з освоєння туристських регіонів.

Беручи до уваги існування низки принципових питань, які вимагають спільного рішення на міждержавному рівні, доцільним було б розширення туристського взаємодії в рамках СНД за такими стратегічно важливих напрямках: [19]

• запровадження єдиної туристичної візи (її безсумнівну зручність в тому, що, наприклад, з комбінованого маршрутом Київ-Мінськ-Санкт-Петербург турист з ЄС може пройти по одній візі, відкритої в даному випадку в українському посольстві), що сприятиме значній активізації в'їзних туристських потоків в країни СНД;

• введення єдиних стандартів туристичного обслуговування, єдиної системи професійної підготовки і підвищення кваліфікації туристських кадрів

• спільне формування міжрегіонального туристського ринку, реалізація Угоди про вільну торгівлю туристськими послугами на просторі СНД, спрощення туристських формальностей (в тому числі прикордонних, митних та ін)

• узгодження методик збору та обробки статистичних даних країн СНД в галузі туризму

• розширення взаємної участі в рекламно-інформаційних і науково-практичних заходах: конференціях, семінарах, симпозіумах, ярмарках, виставках

• формування конкурентоспроможного туристичного комплексу країн СНД за допомогою підвищення ефективності освоєння туристських ресурсів, створення інтегрованого конкурентоспроможного туристичного продукту

• його спільне просування на міжнародному ринку (наприклад, участь єдиним стендом Білорусі, Росії, Україні на міжнародних туристських виставках, що посилить увагу до регіону як потенційних туристів, так і бізнес-партнерів)

• розвиток транспортних та інформаційних комунікацій, поширення сучасних технологій в організації транзитного туризму

• укладання міжурядових і міжвідомчих Угод між країнами СНД про співробітництво в сфері туризму

• формування єдиної бази даних про туристичні можливості країн СНД та її подальше використання для створення Єдиної туристично-інформаційної мережі (ЕТІС)

• здійснення заходів щодо забезпечення безпеки туристів, створення уніфікованої системи їх страхування

• здійснення комплексу заходів щодо пріоритетного розвитку соціально спрямованих видів туризму в рамках країн СНД: молодіжного, дитячого, пізнавального та ін

• установа галузевого науково-практичного періодичного видання (журналу "Туризм в СНД").

Висновок

У своїй роботі я проаналізувала передумови та перспективи розвитку туристичних зв'язків Білорусі та Україні. Підводячи підсумок роботи, можна сказати, що для розвитку туристичних зв'язків між цими країнами є міцний історичний, політичний і культурний фундамент: географічне сусідство, загальне історико-культурна спадщина, відсутність візового і мовного бар'єру, туристичний потенціал Білорусі та Україні і доступність відпочинку в цих країнах .

Аналіз динаміки та структури в'їзних туристичних потоків в Білорусь і Україна показує позитивну динаміку. В'їзний туристичний потік з Білорусі в Україні за період 2003-2009 рр.. збільшився більш ніж у два рази (з 1,24 млн. чол. До 2,98 млн. чол.). У цільовій структурі цього потоку переважають поїздки з приватними і туристичними цілями. У регіональній структурі туристичного потоку популярними напрямами серед білоруських туристів є міста Київ, Львів, регіон Закарпаття, Одеса (в екскурсійному туризмі) і курорти Криму (у рекреаційному туризмі).

Якщо говорити про туристичному потоці з України до Білорусі, то потрібно зазначити, що він збільшується. У 2009 році в Білорусь в'їхали 1,5 млн. Громадян України, проте тільки 2,4 тис. осіб назвали туризм метою свого перебування. У цільовій структурі потоку переважають приватні поїздки. У регіональній структурі складно виділити певні зони відпочинку, можна сказати лише, що популярним є лікувально-оздоровчий, рекреаційний та екскурсійний види туризму.

Незважаючи на позитивну динаміку розвитку туристичних зв'язків Білорусі та Україні, їх потрібно розширювати на основі двосторонніх угод. Беручи до уваги існування низки принципових питань, які вимагають спільного рішення на міждержавному рівні, доцільним було б розширення туристського взаємодії в рамках СНД.

Список використаних джерел

1. Державний прикордонний комітет Республіки Білорусь [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://gpk.gov.by/border - Дата доступу: [05.11.10].

2. Туристичний портал "Турпром" [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://www.tourprom.ru/news/7968/ - Дата доступу: [05.11.10].

3. Транспортна інспекція Мінтрансу [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://www.mtkrbti.by/? page_id = 5. - Дата доступу: [07.11.10].

4. Пункти митного оформлення [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://turua.ru/custom/pogranichnye-punkty-propuska/punkty-tamozhennogo-oformleniya - Дата доступу: [07.11.10].

5. Автопортал Криму [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://autocrimea.net/index.php? name = content & op = view & id = 1 - Дата доступу: [07.11.10].

6. Б i блiяетка гiстаричних артикулау [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://jivebelarus.net/history/gistografia/belarus-at-9-13-century - Дата доступу: [12.11.10].

7. Дзюба О.М., Павленко А.І. Літопис найважливіших подій культурного життя України (X - середина XVII ст.): Навчальний посібник - К., 1998. - 377с.

8. Російська газета [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://www.rg.ru/sujet/3716 - Дата доступу [16.11.10].

9. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - 2010 - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua - Дата доступу [16.11.10].

10. Портал "ProHotelia" [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://prohotelia.com.ua - Дата доступу [16.11.10].

11. Білорусь в сучасному світі: матеріали VIII медунар. наук. Конференції, присвяченій 88-річчю утворення БДУ - Мн., 2009, - 362с.

12. Туризм та туристичні ресурси в Республіці Білорусь: статистичний збірник - Мн., 2008. - 131с.

13. Tourism Highlights 2009 Edition [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http: / / www. Unwto. Org / facts / menu. - Дата доступу: [17.11.10].

14. Undata. A world of information [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://data.un.org - Дата доступу: [20.11.10].

15. Портал подорожей "Travelling" [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://traveling.by/country/ukraine - Дата доступу: [20.11.10].

16. Делюкс Тревел [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://deluxetravelua.com/? t = country & countryid = 112 - Дата доступу: [20.11.10].

17. TuristUA. Com [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://countries.turistua.com/ru/belarus - Дата доступу: [20.11.10].

18. Національна програма розвитку туризму в Республіці Білорусь на 2006-2010 роки.

19. Виконавчий комітет Співдружності Незалежних Держав [Електронний ресурс]. - 2010 - Режим доступу: http://www.cis.minsk.by/main - Дата доступу [23.11.10].